
Ефективно навчатися – означає не перечитувати матеріал, а регулярно пригадувати його, повторювати з інтервалами і застосовувати на практиці. Саме ці методи навчання дослідники з Kent State University та інших університетів визнали найкориснішими з десяти популярних технік, тоді як підкреслювання і перечитування опинилися серед найменш результативних.
Обери напрям, навчайся на практичних завданнях і закріплюй знання з менторами.

Як ці принципи працюють на практиці, чому ми швидко забуваємо вивчене та як краще запам'ятовувати інформацію, у подкасті “Нештучний інтелект” від Mate academy розповів Сергій Ноздрачов – перший в Україні сертифікований Gallup-коуч із розвитку талантів і викладач Києво-Могилянської бізнес-школи. У розмові з CEO Mate academy Романом Апостолом експерт поділився власним досвідом і пояснив, які підходи допомагають засвоювати нові знання. На основі цієї розмови зібрали сім практичних методів ефективного навчання – від активного пригадування та інтервального повторення до використання ШІ.
Тому що мозок за замовчуванням позбувається інформації, до якої ми не повертаємось. Ще у 1880-х роках німецький психолог Герман Еббінгауз описав криву забування: найбільше інформації втрачається в перші години й дні після вивчення. У 2015 році дослідники Амстердамського університету повторили його експеримент – і отримали результати, дуже схожі на оригінальні дані.
Другий фактор – неефективні способи навчання. У великому огляді 2013 року Джон Данлоскі з колегами оцінили 10 технік, які найчастіше використовують студенти. Найпопулярніші з них – підкреслювання, перечитування, конспектування-переказ – отримали низьку оцінку корисності. Тобто багато людей щиро витрачають години на навчання, але обирають методи, які дають найменший результат.
Сергій Ноздрачов розповідає, що зіткнувся з цією проблемою, коли перейшов із бізнесу у викладання. Його британський партнер показав йому статтю McKinsey про те, чому програми розвитку лідерства не дають результату.
"У більшості людей за місяць у голові залишається лише 10% інформації, яку вони вивчали. Для мене це виглядало катастрофою. Я тільки перейшов із бізнесу у викладання і подумав: а що ми робимо?" – згадує Сергій Ноздрачов, сертифікований Gallup-коуч, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи.
Після цього він почав вивчати, що сучасна наука знає про навчання. Нижче – методи, які він використовує сам і яким навчає студентів, доповнені даними досліджень.
Ноздрачов описує процес навчання як 4 послідовні етапи:
Більшість людей роблять перший і третій етапи: записують, а потім перечитують. Другий етап, за словами Ноздрачова, найскладніший – і найважливіший. Саме пригадування допомагає перенести інформацію з короткострокової пам'яті в довгострокову. Сім методів нижче розгортають ці етапи в конкретні дії.
Конспект – перший етап засвоєння. Ноздрачов зауважує, що записувати корисно навіть на екрані: важливо не носій, а те, що ви обробляєте інформацію, а не просто слухаєте. Щоб конспект працював, записуйте не дослівно, а власними формулюваннями, і залишайте поля для питань, на які потім відповідатимете з пам'яті.
Активне пригадування – це техніка запам'ятовування, коли ви відтворюєте матеріал із пам'яті замість того, щоб перечитувати його. Її ефективність добре вивчена. У відомому експерименті Генрі Редігера і Джеффрі Карпіке 2006 року студенти, які багато разів перечитували текст, краще пам'ятали його через 5 хвилин. Але через тиждень картина повністю змінилась: що більше практики пригадування було під час навчання, то краще учасники пам'ятали матеріал.
Як застосувати:
Ноздрачов практикує пригадування буквально скрізь: у дорозі, на прогулянці. Він подумки повертається до вивченого і питає себе: "Окей, а що там було?"
Інтервальне повторення – це повернення до матеріалу через дедалі довші проміжки часу. Разом із самоперевіркою ця техніка отримала найвищу оцінку корисності в огляді Данлоскі: обидва методи підвищують результати на різних типах тестів і для студентів різного віку.
Роман Апостол ділиться власним способом. Під час тижневої програми у Стенфорді він записував ключові думки з лекцій і надсилав їх собі листом, а потім відкладав лист функцією snooze на два тижні. Коли лист повертався, він перечитував думки, відкладав знову – і так кілька разів, щоб спробувати застосувати їх у роботі.
"Два тижні – це для мене період, щоб контекст навколо трошки змінився і можна було спробувати застосувати ці інсайти в новій ситуації" – пояснює Роман Апостол, CEO Mate academy.
Для інтервального повторення можна використовувати застосунки з картками (Anki, Quizlet), нагадування в календарі або звичайну пошту, як у прикладі вище.
Не обов'язково вміти кодити, щоб знайти себе в технологіях. Пройди тест і відкрий напрям, який може підійти саме тобі.

Четвертий етап – розповісти вивчене комусь іншому. Ноздрачов називає його одним із найкращих способів закріпити матеріал. Пояснення змушує структурувати знання, заповнювати прогалини і формулювати думку простими словами. Цей принцип лежить в основі відомого методу Фейнмана: якщо ви не можете пояснити тему простими словами, ви її ще не розумієте.
Пояснювати можна колезі, другу, у навчальному чаті, у пості чи навіть уголос самому собі. Важливо робити це без підглядання в конспект.
Це найменш популярна порада – і, за словами Ноздрачова, найскладніша для сучасної людини. Мозку потрібен достатній час у розфокусованому стані, так званому режимі default mode network. У цьому стані він обробляє інформацію, народжує ідеї і розв'язує складні питання.
Парадокс у тому, що прослуховування подкастів чи розмови з розумними людьми – корисні, але це не відпочинок. Розфокусування – це прогулянка без навушників, час без нової інформації, навіть легка нудьга.
"Можливо, більшості людей варто зменшити кількість інформації і виділити час, щоб спокійно погуляти – там можна згадувати" – радить Сергій Ноздрачов.
Зверніть увагу: розфокусований стан чудово поєднується з активним пригадуванням. Прогулянка без телефону – ідеальний час, щоб подумки пройтися по вивченому.
Щоб засвоїти складний матеріал, потрібна глибока зосередженість. Ноздрачов посилається на книжку Кела Ньюпорта "Deep Work": для більшості людей зона глибокої роботи – це 2–3 години на день, рідко більше чотирьох.
Допомогти увійти в цей стан можуть дві прості техніки:
Щодо часу доби, універсальної відповіді немає. Для більшості людей найкраще засвоювати новий складний матеріал зранку, поки мозок не перевантажений. Сам Ноздрачов вивчає нове зранку, а творчі задачі – написання статей, нові програми – залишає на вечір. Свій режим варто знайти через експерименти.
Знайди напрям в IT чи digital, який відповідає твоїм інтересам. Кілька запитань — і ти на крок ближче до нової кар'єри.
Останній крок у підході Ноздрачова – спробувати застосувати вивчене. Знання, яке ви використали в реальній задачі, закріплюється значно міцніше, ніж прочитане чи почуте. McKinsey у тій самій статті про провали програм розвитку лідерства пропонує схоже рішення: пов'язувати навчання з реальними робочими проєктами.
Для самонавчання це означає: після кожної теми – міні-проєкт, задача або спроба використати навичку на роботі. Не чекайте, поки "вивчите все", – починайте застосовувати одразу.
Зведемо популярні способи навчання в одну таблицю – від найменш до найбільш результативних.
| Метод | Ефективність | Як використати |
|---|---|---|
| Перечитування | Низька | Лише для першого знайомства з темою |
| Підкреслювання і маркер | Низька | Краще замінити питаннями на полях |
| Конспект власними словами | Середня | Перший етап, основа для пригадування |
| Пояснення іншим | Висока | Після кожної теми, без конспекту |
| Активне пригадування | Висока | Тести, картки, відтворення з пам'яті |
| Інтервальне повторення | Висока | Повернення до теми через дні й тижні |
| Застосування на практиці | Висока | Міні-проєкти і робочі задачі |
Ось як поєднати всі 7 методів у звичайному навчальному тижні:
Нові професії і навички сьогодні опановують дорослі люди, які поєднують навчання з роботою, сім'єю і щоденним стресом. Часу на навчання небагато, тому кожна година має давати результат. Методи, описані вище, не вимагають більше часу – вони вимагають іншого способу ним користуватися.
Mate academy – українська EdTech-платформа онлайн-курсів, що з 2014 року допомагає опанувати нову професію або навички для кар'єрного зростання – в IT, маркетингу, дизайні, аналітиці даних, MilTech та AI. Близько 90% студентів приходять без технічної освіти, тому навчання побудоване на практичних завданнях, ментор-сесіях і регулярних перевірках розуміння – тобто саме на тих методах, які допомагають знанням залишатися в голові.
Програмування, дизайн, маркетинг чи аналітика? Пройди короткий тест і дізнайся, у якому напрямі IT та digital ти можеш розкрити свій потенціал.

Найкраще працюють активне пригадування, інтервальне повторення і застосування знань на практиці. Дорослим також важливо виділяти блоки глибокої концентрації по 2–3 години і залишати час на відпочинок без нової інформації.
Регулярно пригадуйте вивчене без підглядання і повертайтеся до нього через дедалі довші інтервали – через день, тиждень, два тижні. Застосовуйте знання в практичних задачах якомога раніше.
Мозок природно втрачає інформацію, до якої ми не повертаємось, – це описує крива забування Еббінгауза. Крім того, популярні методи на кшталт перечитування і підкреслювання майже не допомагають перенести знання в довгострокову пам'ять.
За оглядом Данлоскі та колег (2013), найвищу оцінку корисності отримали самоперевірка (активне пригадування) і розподілене в часі навчання (інтервальне повторення).
Одразу після вивчення спробуйте відтворити матеріал із пам'яті, а потім поясніть його комусь своїми словами. Швидке запам'ятовування без повторення не триває довго, тому плануйте повернення до теми.
Це техніка запам'ятовування, коли ви відтворюєте матеріал із пам'яті – через тести, картки чи записи "з голови" – замість перечитування. Дослідження показують, що вона значно покращує запам'ятовування на тривалий термін.
Це повернення до вивченого матеріалу через поступово збільшувані проміжки часу. Наприклад, через 1 день, 3 дні, тиждень і 2 тижні після вивчення.
Для багатьох людей так, але не для всіх задач. 25–50 хвилин роботи з короткими перервами добре допомагають почати і втримати фокус, а для складних творчих задач може знадобитися 2–3 години безперервної роботи.
Універсальної відповіді немає, але більшості людей легше засвоювати новий складний матеріал зранку. Творчі задачі деяким людям краще вдаються ввечері, тому свій режим варто знайти через експерименти.
Так. Мозок обробляє вивчене в розфокусованому стані – на прогулянці, без телефону і нової інформації. Подкасти й соцмережі не є відпочинком для мозку, навіть якщо вони корисні.
Схожі матеріали:
Не знаєш, яка IT-професія тобі підійде?