Зарплата в крипті та NDA в IT: юрист пояснив, що каже закон у 2026 році

Робота в IT має свої юридичні нюанси: фахівці можуть отримувати оплату в криптовалюті, підписувати NDA та договори про неконкуренцію, працювати як ФОП або за гіг-контрактом і стикатися зі скороченнями. Але звична практика IT-ринку не завжди прямо відповідає тому, що передбачає українське законодавство. Тому важливо розуміти, які домовленості з компанією мають юридичну силу в Україні у 2026 році та які права й обов'язки має IT-фахівець.

Одне з таких питань – зарплата в криптовалюті в Україні. Якщо компанія платить в USDT, чи законно отримувати таку оплату, як її декларувати та які податки потрібно сплачувати? Сам факт розрахунку в криптовалюті має юридичні та податкові нюанси, які залежать, зокрема, від формату співпраці з компанією.

Інше поширене питання – NDA в Україні. IT-фахівцям варто розуміти, чи має договір про нерозголошення юридичну силу, яка відповідальність може наставати за його порушення та які умови в NDA мають насторожити. Окрема тема – договори про неконкуренцію та обмеження, які компанія намагається встановити після завершення співпраці.

На ці питання відповів Євген Пронін – адвокат і керуючий партнер юридичної компанії, гість 3 сезону подкасту Mate academy “Нештучний інтелект”, який веде CEO Mate academy Роман Апостол.

Разом з експертом розбираємо, чи законна зарплата в криптовалюті в Україні у 2026 році, як оподатковується дохід у криптовалюті, чи працюють NDA та договори про неконкуренцію в Україні, а також на яку компенсацію може розраховувати IT-фахівець при скороченні.

Зарплата в крипті: чи законно це в Україні у 2026 році

Криптовалюта не заборонена, але й не має завершеного правового регулювання. При цьому офіційна заробітна плата за трудовим договором за законом має виплачуватися у гривні (ст. 23 Закону “Про оплату праці”). Це означає, що пряма виплата “зарплати” в криптовалюті за трудовим договором суперечить цій нормі. У будь-якому разі отриманий дохід потрібно декларувати й сплачувати податок так само, як із доходу у фіатних грошах.

Закон “Про віртуальні активи” був прийнятий у лютому 2022 року, але досі не набрав чинності – за текстом закону він набуде чинності лише разом зі змінами до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами, а ці зміни ще не ухвалені. До 2022 року окремого закону про крипту в Україні не було взагалі: перші законопроєкти реєструвались у Верховній Раді ще з 2017-го, а Нацбанк офіційно не вважає криптовалюту грошовими коштами чи будь-яким із інших суміжних понять.

Крипта і податкова: скільки платити і чи бачить держава перекази

Стандартна ставка – близько 18% ПДФО, як і з будь-якого іншого доходу фізичної особи (точні розрахунки варто уточнювати з бухгалтером). Багато хто не декларує криптодохід, бо вважає, що держава не бачить обіг криптовалютних активів. Насправді держава здатна відстежити рух USDT, біткоїнів та інших активів – особливість блокчейну якраз у тому, що інформація про транзакції зберігається назавжди.

Окремо варто знати про фінмоніторинг банку – внутрішній механізм, який відрізняється від банку до банку. Орієнтовно увагу може привернути обіг коштів більше 150 000–600 000 грн на місяць по картковому рахунку, але частіше фінмоніторинг реагує не на одну велику операцію, а на серію дрібних (наприклад, 20 переказів по 3000 грн замість одного на 60 000 грн). Головне, що цікавить фінмоніторинг, – походження коштів і те, чи можна його пояснити.

Це стосується і переказів на закордонні рахунки на кшталт Payoneer чи Wise: Україна вже кілька років бере участь у міжнародних програмах обміну банківською інформацією, тож перекази через такі сервіси в принципі видимі для податкової за наявності відповідних міжнародних угод.

NDA в IT: нормальна практика чи привід насторожитись

NDA (договір про нерозголошення) – це нормальна і поширена практика для IT-компаній, а не сама по собі ознака “сірої” діяльності. Головне – що саме написано всередині договору.

NDA має захищати інформацію бізнесу: комерційну таємницю, технології, клієнтську базу. Проблема виникає, коли договір виходить за межі цієї мети. Один з очевидних червоних прапорців – пункт, що забороняє співробітнику розголошувати інформацію правоохоронним органам у межах відкритого кримінального провадження. Це порушує базовий принцип: закон завжди пріоритетніший за договір, і жодна норма NDA не може скасувати законний обов'язок співпрацювати зі слідством.

Інші тривожні ознаки – штрафні санкції, явно непропорційні вартості кейса чи заробітній платі (наприклад, штраф у 100 000 доларів за порушення умов угоди вартістю 100 000 грн), а також безстроковість зобов'язань без логічного обґрунтування. Для деяких галузей (оборонна сфера, унікальні технології) довгостроковий NDA виправданий, але для типової розробки сайту чи продукту такі умови виглядають надмірними.

Договір про неконкуренцію: чи можна заборонити працювати на конкурента

В Україні діє принцип свободи договору: якщо сторони домовились і зафіксували умови письмово, договір про неконкуренцію (non-compete) є чинним. Але його дієвість на практиці нижча, ніж у країнах із розвиненішим регулюванням інтелектуальної власності та бізнес-процесів – Україна ще надолужує роки, втрачені для формування такої культури.

На практиці такий договір найчастіше працює в ситуаціях з очевидним конфліктом інтересів: перехід до прямого конкурента, передача технологій чи напрацювань, які дають конкурентну перевагу.

Заборонити колишньому співробітнику використати знання й досвід, накопичені “в голові”, складніше, ніж заборонити копіювати технічну документацію на цифрових носіях – але сам факт переходу до конкурента, поєднаний з розголошенням конфіденційної інформації, цілком може бути підставою для судового позову.

Чек-лист: що уточнити перед першим офером в IT-компанії

1. Прочитати NDA повністю – і звернути увагу, чи не забороняє він співпрацю з правоохоронними органами чи не передбачає непропорційні штрафи.
2. Уточнити, чи є в договорі пункт про неконкуренцію, і на який термін та територію він поширюється.
3. З'ясувати, у якій валюті й формі виплачується зарплата – і хто відповідає за сплату податків, якщо частина оплати проходить у криптовалюті.
4. Перевірити, що прописано в трудовому договорі щодо компенсації при звільненні чи скороченні.
5. Для оборонних компаній – уточнити напряму, чи йде мова про бронювання цивільного співробітника, чи про контракт зі Збройними силами.
6. Зберігати копії всіх підписаних документів і листування – це знадобиться, якщо питання дійде до суду.

"Все, що не передбачено договором, передбачено законом. Закон завжди має бути абсолютно пріоритетним над договором. Якщо якась норма порушує закон, але вона прописана в договорі як догма, вона може не виконуватись", — додав Євген Пронін.

Mate academy готує до таких ситуацій не менше, ніж до технічних співбесід: курси включають підтримку до моменту працевлаштування, а не лише навчання коду чи інструментів.